21 квітня 2023 року  об 11.00 відбудеться вебінар «ЕнІнХаб – професійний партнер. Впровадження найкращих практик та європейських стандартів у сфері енергоефeктивності», під час якого Ви будете мати можливість познайомитись з інноваційними підходами, матеріалами, обладнанням у сфері енергоефективності промислових та адміністративних будівель. Вебінар проводиться в рамках проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні» (FEER), що реалізується в Україні Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини. Організатор заходу Енерго-Інноваційний Хаб Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова у партнерстві з Громадською організацією «Школа енергоефективності». Мета нашого заходу збагатити ваш досвід інноваційними підходами в сфері енергоефективності для промислових і адміністративних будівель. Програма заходу додається до листа. Для участі у заході просимо попередньо зареєструватися за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScnpYUn2n70qDBmQM8FltH0Is3utUxUBeYjt4vWFGr8Ju9PwA/viewform?vc=0&c=0&w=1&flr=0 Посилання на захід надійде на вашу електронну скриньку 20.04.2023.

10-12 квітня 2023 року кафедри електропостачання НН ІЕЕ і теплової та альтернативної енергетики НН ІАТЕ провели відкриту університетську студентську олімпіаду з дисципліни «Енергетичний менеджмент» для спеціальностей "141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка" та "144 Теплоенергетика". 

Результати по олімпіаді за спеціальністю 141: 

І місце: • Тупотіна Єлизавета, КПІ ім. Ігоря Сікорського; • Пташник Ірина, ЦНТУ; 

ІІ місце: • Журбін Олександр, Дніпровська Політехніка; 

ІІІ місце: • Кацімон Олександр, ВНТУ. 

Результати по олімпіаді за спеціальністю 144: 

І місце: • Розумна Діана, КПІ ім. Ігоря Сікорського; 

ІІ місце: • Чиж Станіслав, КПІ ім. Ігоря Сікорського; 

ІІІ місце: • Оникієнко Сергій, ВНТУ; • Оксимець Юрій, НУБіП. 

Пишаємося вами та бажаємо нових звершень!

Європа у 2022-му році встановила 19,1 ГВт нових потужностей вітроенергетики, з яких 87% - наземні вітроелектростанції. (16,7 ГВт на суші та 2,5 ГВт на морі). В цілому Європа має вже 255 ГВт потужності вітроенергетики, з яких 225 ГВт - наземні ВЕС, 30 ГВт - офшорні ВЕС.

Країни Європейського Союзу мають 204 ГВт потужностей вітроенергетики, з яких 188 ГВт - на суші, 16 ГВт - на морі. Найбільшу потужність нових вітроелектростанцій було встановлено у Німеччині - 14% від усієї нової встановленої потужності, у Швеції (13%), у Фінляндії (13%), у Франції (11%). Майже половина офшорних установок була встановлена у Великій Британії, а Франція в 2022-му році встановила свою першу велику офшорну ВЕС.

Загалом, у Європі було вироблено 489 ТВт-год на вітроелектростанціях. В європейській асоціації прогнозують, що протягом 2023-2027рр в Європі буде ще додатково встановлено 129 ГВт нових потужностей вітроенергетики.

Україна у 2022-му році встановила 83 МВт нових потужностей вітроенергетики. Водночас, 75% від усієї встановленої потужності ВЕС в Україні (1,8 ГВт) наразі не працює. 

В рамках співпраці та допомоги у відбудові енергосистеми Україна отримала від Литовської Республіки потужний силовий автотрансформатор, який буде встановлено на високовольтній підстанції системи передачі електроенергії. Він трансформує напругу з магістрального до розподільного рівня і може забезпечити живленням до 200 тис. домогосподарств.

Транспортування цього автотрансформатора до України стало найбільшою логістичною операцією, яка коли-небудь координувалася Механізмом цивільного захисту ЄС.

Міненерго цього тижня відправило АТ «Укргазвидобування» партію потужних генераторів та накопичувачів електроенергії загальною вагою понад 62 тонни. Це енергетичне обладнання є черговою допомогою шведських партнерів енергетичному сектору України. Швеція активно підтримує Україну у відновленні об‘єктів енергетичної інфраструктури. 

Загалом від початку повномасштабного вторгнення росії ця країна передала понад 665 тонн енергетичного обладнання та матеріалів.

Верховна Рада ухвалила Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів». Законопроєкт був розроблений народними депутатами України спільно з Міненерго. 

Закон усуває прогалини в невизначеності термінів у сфері електротранспорту, а забезпечення розвитку електромобілів та інфраструктури станцій зарядки електромобілів визначається пріоритетом формування державної політики у сфері автомобільного транспорту. 

Також врегульовуються питання розміщення та приєднання станцій зарядки електромобілів, землевідводу, прокладання ліній електропередачі та діяльність з надання послуг з заряджання систем акумулювання електричної енергії у відповідності до Закону України «Про ринок електричної енергії». 

Передбачається, що на міських автобусних маршрутах загального користування у містах із загальною чисельністю населення понад 250 тис. осіб кількість електробусів у відсотковій частці серед парку автобусів повинна становити не менше 25 % на 1 січня 2030 року та не менше 50% на 1 січня 2033 року.