Ганна Рудяк, студентка кафедри електропостачання НН ІЕЕ, що навчається на бакалаврській програмі «Енергетичний менеджмент та енергоефективні технології» (гр. ОН-21), стала учасницею програми академічної мобільності Еразмус+. Після повернення до України, Ганна розповідає про свій досвід навчання в Університеті Південної Данії.
Навчання у Данії стало для мене глибоким зануренням у реальні виклики в енергетиці. Протягом семестру я брала участь у п'яти практичних проектах, що охоплюють різні аспекти – від технічного моделювання до стратегічного планування.
Центральним для мене став проект з предмету енергетичний менеджмент, де ми моделювали поведінку морської ВЕС Horns Rev 3 та великого промислового споживача в Берліні, підключеного до данської енергосистеми.
Моя частина проекту стосувалася інтеграції акумуляторної батареї до енергобалансу підприємства. Я аналізувала погодинне споживання підприємства з урахуванням усіх зовнішніх чинників. Викладач, який курував нашу роботу, сам працює у сфері розподільчих мереж Данії, і завдяки цьому ми мали доступ до реальних погодних даних, ринкових цін на електричну енергію, графіків генерації та споживання. Це дозволило нам провести симуляцію на весь 2024 рік.
Особливу увагу ми приділили участі в різних сегментах ринку електричної енергії – «на добу наперед», внутрішньодобовому та балансувальному. Акумулятор брав активну участь у балансувальному ринку, згладжуючи як похибки у прогнозі споживання підприємства, так і нестабільність вітрової генерації. Ми намагалися розробити таку стратегію поведінки системи, яка б дозволила підприємству мінімізувати витрати та отримувати максимальний прибуток від продажу електроенергії в мережу. Цей проект став для мене не просто технічним завданням, а справжнім зануренням у роботу сучасних електроенергетичних ринків.
Наступна досить велика проектна робота «Renewable Hydrocarbons and Transport Sector Integration» мала стратегічний характер і була присвячена повній декарбонізації транспортного сектора Данії до 2050 року. Ми працювали з Sankey-діаграмами, оцінювали вплив кожного енергоносія та вирішували, як ефективніше використовувати обмежені ресурси біомаси. Оцінювали переваги виробництва кожного виду палива та обирали оптимальні рішення для авіації, суден та всього наземного транспорту.
Наступний проект з електромагнітної сумісності (ЕМС) – ми розробляли фільтр для зниження емісій, що проводяться в boost-конвертері. Проект вимагав точного розрахунку, підбору компонентів, конструювання та експериментальної перевірки схеми. Результат мав відповідати європейським стандартам EMC.
Четвертий проект стосувався централізованого теплопостачання. Ми аналізували місто середнього розміру, оцінювали теплоспоживання протягом року та досліджували можливість повного забезпечення цього міста за рахунок сонячного колектора.
Проект під назвою Self-Sustainable School – тут ми розробляли концепцію енергетично безпечної школи з урахуванням локальної генерації, систем зберігання енергії, мікромереж та стійкості до перебоїв. У процесі роботи нас консультували експерти із Siemens, які поділилися досвідом проектування мікромереж.
Більшість проектів ми виконували в групах зі студентами з Данії та інших країн, що дало мені змогу побачити різні підходи до вирішення завдань, особливо щодо нормативних бар'єрів і пріоритетів у різних країнах. Часті консультації з викладачами допомагали направляти нас у правильний бік та показали цінність зворотного зв'язку у процесі навчання.
