Кафедра електропостачання

Україна задовільняє свої паливно-енергетичні потреби за рахунок власних ресурсів менш ніж на 50%. Крім того, енергоємність валового внутрішнього продукту в нашій державі на сьогодні більш ніж вдвічі вища за енергоємність в промислово-розвинених країнах і продовжує зростати. Тому в наших умовах підвищення енергозбереження, для якого характерна висока економічна ефективність, стає стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери на найближчу та подальшу перспективу.

Впровадження даної державної політики вирішення питань енергозбереження у всіх сферах економіки України неможливе без наявності фахівців у сфері енергозбереження. Сучасні вимоги до спеціалістів енергозбереження, глибокі знання з основ електроенергетики, теплоенергетики та нетрадиційної енергетики, шляхів збереження та раціонального використання природних ресурсів; уміння приймати оптимальні управлінські рішення по еффективному енергоспоживанню, використовувати прогресивні методи прогнозування, планування, обліку, контролю та аналізу енергоспоживання виробничих та невиробничих систем; уміння здійснювати консалтингові послуги щодо роботи та впровадження програм енергозбереження та запуску системи енергетичного менеджменту; уміння проводити інструкторську перевірку, експертизу та енергетичний аудит.

Цим вимогам задовольняє кваліфікація фахівців енергетичних, електромеханічних, електротехнічних спеціальностей та частково спеціальності "промисловий менеджмент", при умові їх об'єднання в одну спеціальність. Аналіз навчальних планів та вимоги до даних спеціалістів показують, що просте об'єднання неможливе без докорінних змін у програмах навчання. Враховуючи попит різних галузей економіки у фахівцях, які об'єднують знання та уміння спеціалістів енергетичних, енерготехнічних спеціальностей, промислового менеджменту, а також фахівців із енергозбереження, в Україні в 1997 році відкрита підготовка спеціалістів за фахом "енергетичний менеджмент".

Одним із ініціаторів відкриття та лідерів в розвитку нової спеціальності є НТУУ "КПІ", в складі якого, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 148 від 5.02.1997 р. "Комплексна державна програма енергозбереження" створено Інститут енергозбереження та енергоменеджменту (ІЕЕ), якому надано повноважень базового інституту з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації, популяризації освіти та навчання у сфері енергозбереження та енергоменеджменту.

До складу ІЕЕ ввійшли 6 кафедр НТУУ "КПІ", в тому числі кафедри електропостачання, теплотехніки та енергозбереження і Центр підготовки енергоменеджерів, який був створений в 1996 році за проектом ТАСІS.

Попередньо проведений аналіз, запити, пропозиції, що надходять до ДКЕЗ України, ІЕЕ, інших організацій свідчать про велику потребу у спеціалістах з вищою базовою освітою зі спеціальності "енергетичний менеджмент". Енергоменеджери вкрай необхідні міністерствам, адміністраціям, іншим державним установам, підприємствам та організаціям різних форм власності для реалізації енергозберігаючої політики, проведення експертиз, інструкції енергетичного аудиту, організації енергетичного менеджменту, участь в управлінні та реалізації міжнародних енергетичних проектів, для проведення ділового енергетично-екологічного виховання, формування відповідної культури та мислення у всіх прошарків та вікових категорій суспільства. Основним місцем праці випускників цієї спеціальності повинні стати структури Державної системи управління енергозбереженням, зокрема, територіальні управління інспекції з енергозбереження, відділи (управління) з енергозбереження галузевих міністерств, обласних державних адміністрацій, об’єднань (управлінь) державних організацій, а також підприємств і установ, з головним завданням забезпечення ефективного використання всіх видів енергоносіїв. Так за прогнозом Держкоменергозбереження України, зробленим згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 25.10.96 р. за №17526/2, загальна щорічна потреба державного сектору економіки в фахівцях зі спеціальності "Енергетичний менеджмент" на період від 2002 до 2006 року становить 560 інженерів і 50 магістрів.

Це потребуватиме відкриття підготовки, перепідготовки, другої освіти, підвищення кваліфікації з названої спеціальності у декількох регіонах країни, в тому числі в НТУУ "КПІ" з 1997/98 н.р. з набором 100 студентів (50 - держзамовлення, 50 - за контрактом) на 1 курс денної і 55 чоловік (25 -держзамовленння, 30 - за контрактом) заочної форми навчання, 50 чоловік для отримання другої освіти та 200 чоловік на рік - курси перепідготовки та підищення кваліфікації з виділенням відповідного ліцензійного об'єму.

Основні напрями підготовки спеціалістів зі спеціальності "Енергетичний менеджмент" та шляхи реалізації їх фахових знань у професійній діяльності.

Найважливішими напрямами розвитку та вдосконалення системи фахової підготовки спеціалістів і магістрів нової спеціальності "Енергетичний менеджмент" та їх наступної діяльності в економіці України є такі:

• участь у виробничо-технологічній та організаційно-управлінській діяльності у галузі ефективної експлуатації, інспекції, аудиту систем споживання та виробництва енергії, управління енергетичними проектами, розробки та впровадження регіональних, галузевих та об'єктних енергозберігаючих програм;
• участь у проектній та науково-дослідній роботі у галузі розробки, створення, модернізації та впровадження енергоефективних об'єктів, систем, устаткування, енергозберігаючих технологій, розробці методів та засобів планування, контролю та обліку споживання енергії;
• участь у навчально - виховній, пропагандистській, освітній діяльності з питань енергозбереження;
• інтегрування з досвідом, стандартами, технікою та технологією розвинених країн в галузі енергозбереження;
• всебічна економія природних ресурсів та максимальне використання вторинних ресурсів, зменшення техногенного тиску та забруднення довкілля.

Подальший прогрес передбачає зосередження основної уваги на вирішенні таких завдань:

• розробка нових поколінь енергозберігаючих, маловідходних і безвідходних технологій, систем контролю енергоспоживання, нетрадиційних систем та джерел енергії.
• підготовка науково -технічних умов, переорієнтація системи підготовки спеціалістів для розвитку суспільства та економіки при стабілізації та зменшенні споживання енергії;
• розвиток системи освіти населення країни та виховання свідомості в сфері енергозбереження;
• розвиток правових та економічних засад управління виробництвом планування і організації споживання енергії підприємств та регіонів.