Зрозуміло, жодна людина не може точно і повністю передбачити майбутнє. Історія має багато прикладів невдалих прогнозів і пророцтв. Скажімо на початку ХХ століття ентузіасти повітроплавання обіцяли, що власний літак буде у кожної сім'ї; в середині століття очікувалося, що всюди будуть роз'їжджати автомобілі з атомними реакторами, а домашні кавоварки працюватимуть на атомних батарейках; а в 1970-ті була популярна ідея, що вже на початку XXI століття люди житимуть на Марсі і на супутниках Юпітера. Проте поряд з цими нездійсненними прогнозами відбулося й безліч прикладів дуже вдалих пророкувань: наприклад, сучасні технологічні успіхи Японії і Південної Кореї засновані саме на використанні наукового передбачення, а родоначальники знаменитої Кремнієвої долини в США не тільки передбачили епоху персональних комп'ютерів та Інтернету, але й зуміли заробити на їх виникненні. Успішні передбачення засновані на точному розумінні того, які потужні соціальні технологічні процеси (тренди) у сьогоденні змінюють оточуючий нас світ, створюючи наше майбутнє. Так які тенденції визначають майбутнє роботи, про які зміни ми можемо говорити з великою впевненістю?
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
По-перше, світова економіка (і українська економіка як частина великого світу) неминуче буде рухатися в бік все більшої інтеграції і поглиблення регіональної економічної спеціалізації.
Це означає, що вже зараз можна сказати, в якій країні вироблено той чи інший складний виріб. Якщо автомобіль або комп'ютер зроблено в Японії, то його компоненти поставляють три десятки країн світу, а потрібну для їх виготовлення сировину – ще приблизно сорок країн. Але навіть якщо взяти творчий продукт ніби мультфільм, то вже зараз його вигадують в Америці, малюють у іншій країні, а тривимірну анімацію створюють у Китаї. Тому працівники майбутнього повинні будуть вміти працювати в мультимовних і мультикультурних середовищах, беручи участь у спілкуванні з партнерами з усього світу. Частина цих партнерів і співробітників буде перебувати в інших країнах. Отже, стандартом стає не просто віддалена робота (коли працівник працює вдома, зв'язуючись з колегами через Інтернет), а й робота в розподілених командах (коли спільно працюють професіонали, які можуть перебувати одночасно на декількох континентах). Але крім володіння іноземною мовою, треба буде вміти спілкуватися міжнародними професійними мовами – знати галузеві вимоги, стандарти, процеси, що використовуються. Крім того, значна частина працівників повинна буде розумітися не тільки на питаннях власної галузі, але і в галузях своїх постачальників і своїх споживачів, тобто володіти мовою міждисциплінарного спілкування, що допоможе працювати разом людям з самих різних галузей (скажімо психологу, музиканту і програмісту, які спільно створюють нову технологію «звукового SPA» для релаксації).
ЗРОСТАННЯ КОНКУРЕНЦІЇ В ЕКОНОМІЦІ
По-друге, розвиток глобальної економіки створює все більшу конкуренцію між виробниками товарів та послуг. Це означає, що найбільш успішними виявляються в першу чергу компанії, які вміють створювати нові продукти або послуги, швидко перебудовуватися під запити споживачів. Конкуренція між ними призводить до того, що на ринку постійно змінюються правила гри – з'являються нові продукти, які витісняють існуючі і навіть закривають цілі ринки (як автомобілі витіснили каретний транспорт, а мобільні телефони замінили пейджери).
ЗРОСТАННЯ КЛІЄНТООРІЄНТОВАНОСТІ
Висока конкуренція вимагає від робітника все кращого розуміння, що саме потрібно споживачеві, тобто вчить бути клієнтоорієнтованим.
ПЕРЕХІД ВІД РОБОТИ-ФУНКЦІЇ ДО РОБОТИ В ПРОЕКТАХ
З іншого боку, через постійні зміни, які відбуваються в економіці, скорочується кількість робочих місць, де можна займатися одним і тим самим ділом, і з'являється все більше місць, де робота організована у вигляді набору різноманітних проектів. Тому вміння не тільки працювати в проектних командах, а й самому організовувати проекти стає критично важливим для більшості працівників майбутнього.
Нарешті, в «епоху змін» багатьом співробітникам треба бути готовими до роботи в умовах високої невизначеності, а значить, швидко приймати рішення, реагувати на зміну умов роботи, розподіляти і перерозподіляти ресурси, управляти своїм часом в умовах постійно мінливого потоку робочих завдань.
АВТОМАТИЗАЦІЯ
Одне з найважливіших змін – повсюдне поширення технологій автоматизації. Зрозуміло, що автоматизація ручної і навіть інтелектуальної праці розпочалася не вчора (машини стали замінювати людей у важкій ручній праці починаючи з XVIII століття, а вже в середині XX століття комп'ютери стали замінювати розраховувачів). Але за останнє десятиліття цей процес надто прискорився. По-перше, бо комп'ютери масового користування стали по-справжньому потужними і тепер здатні виконувати роботу, яку раніше могла виконувати тільки людина, а по-друге, тому що помітно починають дешевіти промислові та домашні роботи.
Автоматизація – вимога глобальної конкуренції, про яку вже йшлося, відбувається в тих випадках, коли робот або програма є продуктивнішим або ефективнішим, ніж виконує ту ж роботу людина. За оцінками оксфордських дослідників з Martin School's Programme on the Impacts of Future Technology, протягом найближчих двадцяти років до 45% існуючих робочих місць у розвинених країнах будуть замінені роботами і комп'ютерними програмами. Це не означає, що люди залишаться зовсім без роботи, але вони повинні будуть зайнятися такою роботою, яку не зможуть виконувати роботи.
По-друге, все більше професій буде пов'язано зі спільною діяльністю в групах - люди менше будуть працювати з механізмами та більше з іншими людьми. Тому одним з важливих (і повсюдно поширених) умінь стане навик організації роботи з окремими людьми і колективами.
ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМОВАНИХ ПРИСТРОЇВ
У світі, насиченому автоматикою, комп'ютери і роботи повинні стати нам не конкурентами, а помічниками. Тому потрібно вміти налагоджувати роботів і системи штучного інтелекту під вибрані людиною завдання.
ЗРОСТАННЯ ВИМОГ ДО ЕКОЛОГІЧНОСТІ
Ще однією дуже важливою тенденцією, яка вже набула широкого поширення у світі і важливість якої поступово починають усвідомлювати і в Україні, є зростання вимог до екологічності вироблених товарів і наданих послуг. Екологічність – аж ніяк не лише використання чистої води або фермерських продуктів: здебільшого, вона означає бережливе ставлення до будь-яких типів використовуваних природних ресурсів (наприклад, зниження енергоспоживання, витрати води або природної сировини), а також хменшення обсягу вироблених відходів. Отже, ми всі розуміємо,що природні багатства не безмежні, і всі ми повинні нести відповідальність за місце, в якому мешкаємо – будь-то наш будинок, місто, країна або наша спільна планета. Тому навички «екологічно відповідальної поведінки» повинні увійти до стандартної підготовки будь-якого працівника і бути таким же стандартом для будь-якої дорослої людини, як і вміння читати та писати. Отже, перераховані нами тренди описують зміни, які будуть одночасно відбуватися під безліч виробничих і обслуговуючих секторів економіки. Ці тренди вимагають нових надпрофесійних навичок, які важливі для спеціалістів найрізноманітніших галузей. Оволодіння такими навичками дає змогу працівникові підвищити ефективність професійної діяльності у своїй галузі, а також змінювати галузь, зберігаючи попит на свою професію.
